вторник, 14 марта 2017 г.
Ганно-Опанлинський НВК
Творчий звіт
вчителя географії
Зіборова Юрія Вікторовича
за 2012-2017 роки
атестаційного періоду
Моє педагогічне кредо:
Повноцінна розумова
праця- це осмислення, а не заучування.
Людська особливість – це
найскладніший сплав фізичних і духовних сил, думок, почуттів, волі, характеру, настроїв.
Без знання цього
неможливо ні вчити, ні виховувати.
В. О. Сухомлинський
Я , Зіборов Юрій Вікторович працюю у школі 20 років
Моя педагогічна проблема: «Застосування
інтерактивних технологій на уроках географії»
Моя думка, що до формування творчої особистості на
уроках географії- це насамперед:
-
постійне розв’язування всебічних творчих завдань;
-
потрібність урахування вікових особливостей учнів;
-
обов’язкове залучення усіх учнів до роботи;
-
різні засоби та підходи до учнів.
Завдання географії - формування розвиненої та активної особистості
Потрібно, щоб учень володів якостями, такі як:
-
комунікабельність, контактність;
-
опрацювання інформації;
-
самостійність при набутті необхідних знань та
застосування їх на практиці;
-
розвиток інтелекту, морального і культурного рівню.
Вивчаючи тему «Охорона природних ресурсів України» у 8 класі застосовую
метод «клуб-дискусія», де учні діляться на 2 групи, та їм пропонується
аргументовано підтвердити або
спростувати проблемне запитання: «Є твердження учених, що за сучасних умов
масштаб діяльності людини можна порівнювати з природними. Питання: чи може
людина нейтралізувати негативні наслідки своєї діяльності позитивним впливом на
природу?»
Так, вивчаючи тему у 9 класі «Населення України» я проводжу конференцію
формуючи особистісно- значущу для них мету методом проблемації: «Чому зменшується
кількість населення України?»
Виступаючи учні аналізують, шукають причини
зменшення населення, тобто розв’язують проблему.
Проблемно- пошукова робота, яку я застосовую на
уроках географії формує у учнів систему знань. Наприклад тема «Природа Антарктиди»
у 7 класі обговорюється у малих групах і створюються такі проблеми:
1. Чому вчені багатьох країн
вивчають цей суровий материк?
2. Чому ці дослідження
важливі?
3. Чому необхідне міжнародне
співробітництво?
4. Чому тут заборонено
господарську діяльність та воєнні дії?
Що стосується проблемних завдань, то іноді вони залишаються не
розв’язаними, тому я пропоную учням підказку у вигляді алгоритму у відповіді.
Наприклад: « Чому в Анктарктиді
будують будинки на полях так само, як в
Азії, де замість вулиць- протоки і канали.»
Підказка: «Стокові вітри, що дмуть з центра Антарктиди несуть не тільки
морозне повітря, а й …» Учні легко знаходять відповідь на запитання.
Коли вивчаємо тему « Моря України» у 8 класі- прояснюю, що вітчизняні вчені встановили наступне: наступ
Чорного моря на сушу за рік дорівнює 5 мм . Це відчули на собі мешканці херсонщіни (у
селищі Блакитне в 2003 р. зникло під водою 2 км території).
Звідси виникає проблемне питання: «Що станеться з Причорноморською
низовиною через 1000 років?».
Відповідь учнів однозначна: «Територія буде затоплена і під водою опиниться
острів Джирилгач та територія Крима зменшиться.».
Залежність клімату любої місцевості від географічної широти (кут падіння
сонячних променів)дкже гарно підтверджується на прикладі вивчення теми « Клімат
Африки».
Учні визначають, що клімат території залежить від географічної широти і
наслідком цього є кут падіння сонячних променів- кількість сонячного
тепла- температура повітря.
Я приділяю увагу такій формі, як «самостійна робота».
Самостійна робота з додатковою інформацією, текстом підручника, в групах-
активізує розумову діяльність. Учні розкривають суть явища, визначають основний
зміст.
Інтерес до уроку також викликають ділові ігри, екскурсії, експедиції ,
уроки-подорожі. Це сприяє розкриттю творчої особистості учня .
Такі форми роботи, як
прес-конференції, семінари, застосовую у 10 класі при вивченні тем:
«Країни Європи», «Країни Азії», «Глобальні проблеми людства».
Дуже ефективною формою роботи, яку я застосовую на уроках- це проект. Ця
робота сприяє повторенню та систематизації навчального матеріалу, проводженню
досліджень розробляючи якийсь послідовний ланцюг і роблячи на цьому логічний
висновок. Також цей метод виховує у учнів відповідальність за спільну роботу.
Логічне закінчення проекта – його презентація.
Велику роль відіграє позакласна робота: тижні географії, тематичні
виставки, участь у різних обласних конкурсах.
Результати моєї педагогічної
діяльності:
-
участь у різноманітних конкурсах:
1.Міжнародна природознавча гра
«Геліантус»
2. Обласний конкурс «Моя
Батьківщина - Україна» - 3 місце
Обласний етап Всеукраїнської експедиції
учнівської та студентської молоді «Моя
Батьківщина - Україна»
Напрям експедиції: «Географія
рідного краю»
Краєзнавчо-дослідницька робота:
«Географічне положення
с.Ганно-Опанлинка та дослідження зміни впливу основних кліматотвірних чинників
на сівозміни різних видів культурних рослин в господарстві періоду кінця 50-60-х років ХХ століття і до
нашого часу»
-
участь у географічних
олімпіадах
-
участь у різноманітних
туристичних змаганнях шкільного та районного рівня
-
туристично- краєзнавча
робота: екологічна стежина «Марусине озеро»
-
екологічні акції та
марафони тема «Чисте довкілля»:
1.
Похід у природу: «Знайомство
з фауною Приазов’я»
2.
Похід у природу:
«Знайомство з флорою Приазов’я»
3.
Екскурсія: « Ботіївська
вітрова станція»
4.
Екскурсія до м.
Бердянськ:
«Зоопарк Сафарі»
«Батанічний сад»
«Дельфінарій»
5.
Екскурсія до заповіднику
«Асканія-Нова»
6.
Екскурсія до Азовського
моря: «Підводний світ Азовського моря».
7.
Прибирання території
екологічної стежини « Марусине озеро»
8.
Озеленіння території
школи
Я являюсь членом РМО вчителів
географії, де виступав з доповідями:
2012 р. – Доповідь на тему: «
Компетентність випускника сільської школи»
2014 р. - Доповідь
на тему: «організація індивідуальної роботи з учнями і батьками»
2016 р. - Доповідь на тему:
«Розвиток творчого мислення учнів»
Перспективи
і задачі на майбутнє
-
підвищення рівня
начальних досягнень
-
стимулювання глибшого
осмислення нових знань міцного запам’ятовування навчального матеріалу
формування вмінь та навичок самостійної роботи
-
творчий учитель виховує
творчого учня та творчі особистисні якості школярів.
Ганно-Опанлинський навчально-виховний комплекс
«загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний
заклад»
Приазовської
районної ради Запорізької області
Обласний етап Всеукраїнської
експедиції учнівської та студентської
молоді «Моя Батьківщина - Україна»
Напрям експедиції: «Географія
рідного краю»
Краєзнавчо-дослідницька робота:
«Географічне положення с.Ганно-Опанлинка та дослідження
зміни впливу основних кліматотвірних чинників на сівозміни різних видів культурних
рослин в господарстві періоду кінця 50-60-х років ХХ століття і до
нашого часу»
Ганно-Опанлинка,
2016
Виконавці :
Пошукова група «Юний
географ»
Керівник: Зіборов Юрій Вікторович,
вчитель географії
Список групи
|
№ З/П
|
ПІБ
|
Школа
|
Клас
|
|
1.
|
Григорчук Микита Геннадійович
|
Ганно-Опанлинський НВК
|
11
|
|
2.
|
Калиниченко Валерія Валеріївна
|
Ганно-Опанлинський НВК
|
9
|
|
3.
|
Компанієць Артем Валерійович
|
Ганно-Опанлинський НВК
|
9
|
|
4.
|
Педаш Микола Миколаович
|
Ганно-Опанлинський НВК
|
10
|
|
5.
|
Шкляєв Денис Володимирович
|
Ганно-Опанлинський НВК
|
10
|
Зміст
І. Вступ 4
ІІ. Основна частина
1.
Загальні відомості про господарство 5
2.
Вплив
природних особливостей на висів деяких культурних
рослин: 7
а) клімат;
б) рельєф і
гідрологія;
в) грунтоутворюючі
породи;
г) грунти;
д) організація
території та сівозміни.
ІII. Висновки
IV. Додатки
V. Список
використаних джерел
Вступ
Мета роботи:
- опис географічного положення
села Ганно-Опанлинки та господарства , що існує на цій території в період
50-60-х років і до нашого часу;
-виявлення і порівняння природних
особливостей на території господарства ;
-виявлення і порівняння впливу
кліматотвірних чинників на сівозміни різних видів культурних рослин періоду
50-60-х років і до нашого часу;
-виявлення негативного впливу
суховіїв і «чорних бурь» на сівозміни , родючість грунтів
;
-розв’язання проблеми захисту грунтів від
вітрової ерозії , підвищення ї х родючості , захисту посівів від видування .
Завдання:
-вивчити і описати особливості географічного
положення села Ганно-Опанлинка і господарства , яке знаходиться на його
території;
-вивчити , описати і порівняти природні особливості
цього географічного району;
-вивчити , описати і порівняти
дії кліматотвірних чинників на ведення господарства у зоні сухого степу;
-вивчити , описати і порівняти
вплив суховіїв , «чорних бурь» на територію господарства ;
-вивчити дію вітрової ерозії на
врожай та шляхи розв’язання
цієї проблеми;
Загальні відомості про господарство
В період 50-60-х років на
території села Ганно-Опанлинка було організоване господарство - колгосп ім. Шевченка . Воно об’єднало три
колгоспи : «Перемога» (Ганно-Опанлинка) , ім.
Молотова (Бесідівка) , «Червона зоря» ( Калинівка).
Колгосп ім.
Шевченко знаходився у центральній частині Нововасилівського району на території
Оріхівської сільської ради і був організований із трьох сіл.: Бесідівка ,
Калинівка , Ганно-Опанлинка.
Господарчий центр колгоспу
знаходився у с. Бесідівка за 13 км . від районного центру
с. Нововасилівки .
Залізнична
станція Мелітополь знаходилась майже в 40 км . від господарства і з’єднувалась з
колгоспом дорогою , котра проходила через райцентр .
Усього колгосп обробляв 5530,1 гектар землі :
|
Оранка
|
залжі
|
Вигони та пасовища
|
сади
|
виноградники
|
тутовники
|
лісосмуги
|
кущі
|
Дороги і прогони
|
Будови, подвір’я, вулиці
|
Присадибні ділянки
|
ставки
|
Несільськогосподарські землі
|
|
4376,9 га.
|
|
|
|
|
|
|
|
–
|
|
|
|
|
Для
порівняння приведемо зразок земельних угідь та структуру посівних площ
агрофірми ім. Шевченко, котра була організована
у 2000 р. [Додаток
6 , 7]
Із
побаченого порівняння виникають питання :
а) чому зараз на території
господарства ми не бачимо в сівозміні таких рослинних культур як кукурудза ,
кормові коренеплоди (буряк), баштанні, гарбуз, овочі ?
б) що є цьому причиною ?
Спробуємо
відповісти на ці питання, порівнюючи природні особливості періоду 50 – 60 –х
років і наш час .
Ганно-Опанлинка
– невеличке живописне село, котре знаходиться на півдні Запорізької області.
Площа населеного пункту – 120,1
га . Населення за станом на 01.01.08 – 230 мешканців,
дворів – 78, на 01.01.09 – 240 мешканців, дворів – 81, на 01.01.13 – 241
мешканець і 107 дворів. Зараз 67 дворів.
Назва цього села у перекладі с тюркського
означає «Місце багате на дичину». Знаходиться село у лощині річки Опанлинки, в
оточенні сіл Нововасилівка, Воскресенка, Новоспаське, Бесідівка. [Додатки
]
кк
|
Вплив природних
особливостей на висів деяких культурних рослин
На клімат будь-якої території впливають
три основні кліматотвірні чинники:
-
кількість сонячної радіації (радіаційний
чинник);
-
рух повітряних мас (циркуляційний
чинник);
-
характер підстилаючої ( земної)
поверхні.
Природні
особливості господарства
1.
Клімат.
Господарство знаходиться у зоні сухого степу
півдня України. Кліматичні умови цієї зони характеризуються недостатньою
кількістю опадів і нерівномірним їх
розповсюдженням по періодам року, високими температурними умовами у літній
період , низькою відносною вологістю повітря, сильними вітрами, особливо у
найбільш критичні періоди росту і розвитку рослин. Все це, указує на те, що
клімат району континентальний з високими тепловими ресурсами.
Порівняємо
температурні умови зони, котрі характеризуються наступними середньомісячними і
середньорічними величинами (Ботієвська метеостанція) [Додаток]
Данні
таблиці того періоду порівняємо з даними таблиці останніх років. Ми бачимо, що
на даний період температурний середньомісячний і середньорічний режим повітря
взимку понизився майже на -4 С◦, а влітку
підвищився майже на +5С◦ . Жаркий період починається з травня місяця і
закінчується у кінці вересня.
На
період 50-60-х років високі температури повітря припадали на липень(+23,1), а
низькі температури на січень (-4,1).
На
даний період найбільш високі температури припадають на серпень місяць (+25,2),
а низькі температури на лютий (-8,6).
У
літній період максимальна температура повітря сягає більш 40 С◦, взимку -
більш 30 С◦.
На той час безморозний період тривав майже
180-190 днів, на даний період – 150-160 днів.
Весняні
приморозки на той період закінчувалися у другій декаді квітня, а наступали
восени у другій декаді жовтня.
Зараз весняні приморозки закінчуються у
першій декаді травня, а наступають у першій декаді жовтня.
У
сильні морози шар грунту промерзав на глибину до 10 см . У наш час -майже вдвічі
більше.
Зазначимо,
що на даний період ми спостерігаємо перехід температурного режиму з плавного у
різкий.
Переважаючими
вітрами у нашому районі в зимовий час є північні й східні, а в літні – східні і
південно-східні.
Сила
вітру до 10-15 м/с, а подекуди і більше. Це значно підвищує сухість повітря у літній період, результатом чого є більша випаровуваність вологи. Особливо
це помітно у даний період.
Літом у цій зоні частими бувають суховії. Якщо
порівняти з тим періодом, то зараз тривалість
їх у часі зросла майже вдвічі. Яке лихо від них? По-перше, випаровується весь запас грунтової вологи, внаслідок
чого настає грунтова і атмосферна засуха.
Весною
вітри часто переходять у так звані «чорні бурі». При цьому здувається верхній
найбільш плодючий шар грунту разом із
посівами чи засипаються і засихають сходи.
Опадів зараз випадає значно менше в
порівнянні з періодом 50-60-х років. Це ми бачимо порівнюючи таблиці кількості опадів.
Додаток №
Порівнюючи дані таблиці ми бачимо, що середня
кількість опадів за рік складала на той період 457,6 мм . Ця кількість
дорівнювалась 4576 тон води на 1
га . Такої кількості було б достатньо для забезпечення
доброго врожаю будь-якої сільськогосподарської культури, котра вирощується в
даній зоні, якби кількість опадів завжди була б близькою до середніх. Однак відхилення
їх від середньої величини бувають дуже значущі. Це ми бачимо з таблиці №5.
(Ботієвська
метеостанція за 1948-1958 роки).
Найбільша і найменша
місячна і річна кількість опадів у мм
|
Місяці
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
V
|
VI
|
VII
|
VIII
|
IX
|
X
|
XI
|
XII
|
За рік
|
||
|
К-сть
опадів у мм
|
Найбільша
|
106,3
|
243,5
|
79,9
|
41,0
|
103,7
|
157,5
|
103,9
|
189,2
|
189,4
|
70,4
|
85,6
|
125,1
|
1064,5
|
|
|
Найменша
|
5,4
|
0
|
0
|
0
|
0
|
2,7
|
7,1
|
0
|
0
|
0,1
|
9,5
|
0
|
148,5
|
||
Зменшення
кількості опадів до мінімуму в травні та червні згубно вливає на врожай, як і
різке збільшення їх у період його збору. Крім цього опади теплого періоду року
(IV-IX місяця)
випадають у вигляді дощів ливневого
характеру. Вони інтенсивні і нетривалі. При цьому верхній розпилений шар утворює швидко злиту кірку грунту і вагома
частина води не проникаючи вглиб стікає на більш-менш понижені елементи рельєфу. У зв’язку з
високими температурними умовами і частими вітрами, вагома частина літніх опадів
швидко випаровується, чим ще більше
знижується їх ефективність.
Опади
холодного періоду року (листопад,березень)складали приблизно 180-200 мм , майже половину
річного балансу.
Сніговий
покрив зимою утворювався щорічно, однак залягав не стійко. Більш стійкий
сніговий покрив спостерігався у другій декаді грудня до першої декади березня. Середньодекадні висоти снігового покрову на цей період
складали 3-6см.
Якщо
ми порівняємо ці данні з нашим часом, то
побачимо, що стійкий сніговий покрив спостерігається у другій декаді січня до
другої декади березня, однак товщина снігового покрову складає не більш як 3см,
а інколи 1-2см.
Зимою в нашій зоні після відливів з
послідуючим падінням температури повітря нижче
0 градусів С нерідко на полях
утворюється льодова кірка. Наявність її дуже шкідливо впливає на зимівлю озимих
культур.
Велике значення для розвитку сільськогосподарських
культур має вологість повітря. Коливання її протягом року значні. Зимою відносна вологість
повітря знаходиться у межах 80-85 %, а літом знижується до 50-55%.
Таким
чином, клімат даної зони має позитивні та негативні риси.
До позитивних
рис відносяться велика тривалість
безморозного періоду, велика кількість сонячних теплих днів.
До
негативних - сильне випаровування вологи, нерівномірне випадіння опадів, низька відносна вологість
повітря у літній період, суховії, котрі
наносять великий збиток сільському господарству.
У цих умовах весь комплекс агротехнічних заходів
у першу чергу повинен спрямовуватися на боротьбу за накопичення і збереження
вологи у грунті.
Рельєф і гідрологія
Рельєф території господарства являє
собою в основному вододільне плато, перерізане
у декількох місцях балками.
Бесідівська балка має напрям зі сходу на північній захід. Вона неглибока. Ширина її у
центральній частині 130-
|
Балка
Ганно-Опанлинка проходить по центру села Ганно-Опанлинка з північного сходу на південний захід. Вона
неглибока (4-8 м ),
неширока (50-100 м ),
але довга. Схили її слабопологі, грунти
слабозмиті, однак по схилу південної експозиції і по гілці, де схили більш
круті, грунти середньозмиті.
В
основному вододільне плато являє собою рівнину, котра має невеликі
нахили в бік близько розташованих
балок.
Великої шкоди грунтам завдає вітрова ерозія, внаслідок поганої захищеності. Особливо це
виражено у східній частині вздовж дороги
до села Новоспаське .
Основним джерелом зволоження грунтів на
території господарства є атмосферні опади. Зволоження відбувається нерівномірно.
Це пов’язано з особливостями рельєфу.
Найбільш рівномірно опади поширюються на
рівних ділянках, де вони глибоко проникають у грунт. Зволоження схилів
відбувається слабше, тому що, частина води, не встигає усмоктуватися у
грунт і стікає на більш понижені
елементи рельєфу.
По
шлейфам схилів і днищам балок зволоженість значно краща, тому що, вода
атмосферних опадів тут затримується і швидкість її течії різко падає.
Грунтові води на вододільному плато
знаходяться на глибині 20-25 м
і суттєвого впливу на процес ґрунтоутворення не чинять. Тому грунтовий покрив
тут одноманітний. По шлейфам схилів вода
знаходиться ближче до поверхні (2-3
м ). Тут сформувались наносні грунти – це маса відкладених
грунтових часток схилів.
Грунтоутворюючі породи
Основною
грунтоутворюючою породою території господарства є льос. Це цінна
ґрунтоутворююча порода і їй притаманні слідуючи основні морфологічні ознаки:
1.
Жовто-бурий окрас.
2.
Слабо ущільнений.
3.
Безструктурний.
4.
Пористий.
5.
Карбонатний.
6.
Глинистий.
Білоглазка у середньому на глибині від 65 см і до 90-95 см . На глибині 1.75- 2.5 м знаходиться гіпс у
вигляді стовпища кристаликів чи друзок.
В основі схилів балок льос дещо змінений
делювіальними відкладами і вітровими наносами, котрі збагатили його піщаними
частками. Крім того тут він дуже переритий землериями у результаті чого трохи
сіруватий від включень гумусу.
Льос не виявляє ніяких при знаків водного
відкладення, володіє добрими водно-фізичними властивостями і є однорідною за
механічним складом породою без помітного шарування. На ньому сформувались
чорноземні грунти з високою природною родючістю.
Кальцій
льосу обумовлює закріплення розкладеної органічної маси, коагулює гумусові з’єднання
внаслідок чого утворився чорноземний грунт з органічною високоцінною
структурою.
Домінуючою
фракцією льосу є мул, котрий створює високі потенціальні можливості структуроутворення,
забезпечує при цьому високу водоміцність структури.
Наявність
гіпсу і декількох легкорозчинних солей, накопичених у льосі, як продукти
вивітрювання в умовах посушливого клімату, а також за рахунок підняття
засолених вод стало причиною формування слабо солонцюватих грунтів.
Грунти
Внаслідок
проведеного польового обслідування грунтів у період 50-60-х років і на основі аналітичних даних лабораторних
аналізів на території землекористування колгоспу ім. Шевченко були виділені і
нанесені на грунтовий лан 8 грунтових видів, котрі відрізнялись один від одного
умовами залягання, морфологічними та фізико-хімічними властивостями
(Додаток 10 ).
Ураховуючи
близькість грунтових видів по відношенню до їх генезису, властивостей, ознак і
органовиробничого використання грунти були об’єднані у наступні агровиробничі
групи:
І група -чорноземи південні:
1. Чорнозем південний остаточно
слабо солонцюватий;
2. Чорнозем південний остаточно
слабо солонцюватий, слабо дефляційний;
3. Чорнозем південний остаточно слабо
солонцюватий, слабо змитий;
1.
4. Чорнозем південний остаточно слабо солонцюватий
і наносний..
III група –
луко-чорноземні грунти передбалочних понижень і шле
ІІ група – Чорноземи південні
середньозмиті:
2.
Чорнозем південний остаточно слабо
солонцюватий слабозмитий у комплексі із середньозмитим.
3.
Чорнозем південний остаточно слабо
солонцюватий середньозмитий.
Чорнозем
південний остаточно слабо солонцюватий дефляційний йфів схилів:
1. Луко-чорноземний
наносний грунт. [Додатки
11, 12]
Організація
території і сівозміни
У 1958 році при розробленні проекту земле
влаштування у колгоспі ім. Шевченко були прийняті такі сівозміни: три польових
паропропашних; одна кормова і дві овочевих травопільних сівозміни.
Багатопільність прийнятих тоді сівозмін
дозволяло без проведення нового землевлаштування змінити чергування культур у
них так, щоб забезпечити розміщення посівів культур, передбачених планом до
1965 року, по кращим для кожної культури попередникам. (Додаток 13)
Порівняємо дані сівозмін того періоду із сівозмінами
нашого часу.
(Додаток 6)
Господарство
розташоване в зоні часто посушливих вітрів і періодично повторюваних чорних
бур, котрі завдають великої шкоди.
Так, унаслідок чорної бурі весною 1960 року, в колгоспі
загинуло повністю 1690 га
посівів озимих і зернових культур. Внаслідок видування верхнього шару була
нанесена значна шкода родючості грунтів і сталася їх дефляційність.
Такий стан у значній мірі пояснювався слабою захищеністю
полів захисними лісними смугами.
Така
проблема актуальна і зараз. Створювання повноцінних лісних смуг є важливим
засобом захисту грунтів від вітрової ерозії, підвищення їх родючості, захисту
посіві від видування, одержання високих та стійких врожаїв усіх культур.
Головною умовою успішного відтворення
довговічних, добре розвинутих лісних
смуг є підбір порід, механізація посадки і догляду за лісними смугами.
Досвід вирощування полезахисних смуг
показує, що запорукою успіху в цій справі поряд із правильним підбором
порід(головних і супровідних) є створення смуг шириною міжряддя не менш як 2-3 метри. Це дозволяє механізувати
не тільки культивацію, а також їх орання.
При цій умові можуть бути створені повноцінні
довговічні лісові смуги із головною породою: дуб, акація біла, гладичі та ін.
Необхідно також по бровкам балок створити
водорегулюючі і ґрунтозахисні лісні смуги при участі коренеотприскових порід
дерев і кущів.
Висновки
-
на основі вивчення та опису
географічного положення с. Ганно-Опанлинка і господарства на цій території
робимо висновок про те, що воно вигідне. Однак крім позитивних рис є і
негативні;
-
до позитивних рис ми відносимо:
а) територія
знаходиться на півдні степової зони України;
б) клімат
континентальний з високими тепловими ресурсами;
в) грунти –
чорноземи південні, що дозволяє вирощувати злакові та технічні культури з
високою врожайністю та якістю;
г) відносно
велика тривалість безморозного періоду;
д) відносно
велика кількість сонячних теплих днів;
-
до негативних рис ми відносимо:
а) дуже
посушливий клімат у наш час зумовлює невелику (у 2 рази меншу
в порівнянні з періодом 50-60-х років) та нерівномірну кількість опадів;
б) низька
відносна вологість повітря у літній період;
в) суховії;
- зміна клімату у напрямок посушливого, мала
кількість опадів, низька врожайність при великих фінансових затратах (дизпаливо,
добрива) – виявило нерентабельність вирощування таких культур як:
1) кукурудза.
2) кормові коренеплоди (буряк).
3) баштанні (гарбуз).
- нерентабельність тваринницького
комплексу.
Додаток 1
Таблиця 1: температура повітря період 50-60-х років
|
Місяці
|
І
|
ІІ
|
ІІІ
|
ІV
|
V
|
VI
|
VII
|
VIII
|
IХ
|
Х
|
ХІ
|
ХІІ
|
За рік
|
|
Температура в градусах С
|
-4,1
|
-0,7
|
-0,3
|
7,2
|
15,9
|
20,6
|
23,1
|
22,0
|
15,3
|
9,7
|
3,9
|
-0,6
|
9,7
|
Додаток 2
Таблиця 2:
температура повітря за період останніх років
|
Місяці
|
І
|
ІІ
|
ІІІ
|
ІV
|
V
|
VI
|
VII
|
VIII
|
IХ
|
Х
|
ХІ
|
ХІІ
|
За рік
|
|
Температура в градусах С
|
-6,2
|
-8,6
|
-4,1
|
5,3
|
12,0
|
20,1
|
23,0
|
25,2
|
21,0
|
6,3
|
1,3
|
-3,8
|
16,3
|
різкий перепад
різкий перепад
Додаток 3
Таблиця №3 :
кількість опадів на період 50-60-х років
|
Місяці
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
V
|
VI
|
VII
|
VIII
|
IX
|
X
|
XI
|
XII
|
За рік
|
|
Кількість опадів у мм.
|
43,8
|
52,5
|
22,5
|
21,3
|
38,3
|
50,6
|
52,2
|
37,4
|
31,4
|
22,3
|
48,4
|
40,7
|
457,6
|
Додаток 4
Таблиця №4 :
кількість опадів на період останніх років
|
Місяці
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
V
|
VI
|
VII
|
VII
|
IX
|
X
|
XI
|
XII
|
За рік
|
|
Кількість опадів у мм.
|
21,6
|
26,1
|
11,0
|
10,1
|
18,3
|
22,4
|
25,7
|
14,5
|
14,8
|
11,6
|
24,0
|
19,8
|
219,9
|
Додаток 5
Структура посівних площ
(7-літній план)
|
Культури
і групи культур
|
Площ. га
|
%
|
|
1.Озимі на зерно
2.Ярові зернові(без кукурудзи)
3. Кукурудза(усього)
В т.ч.: повної стиглості
Молочно-воскової стиглості
4.Соняшник
5.Бахча продовольча
6.Овочі та картопля
7.Кормові коренеплоди і баштан
8.Однолітні трави
9. Багатолітні трави
10. Пар
|
1313
170
900
300
600
500
70
22
60
470
265
355
|
31,8
4,1
21,8
7,3
14,5
12,1
1,7
0,6
1,5
11,4
6,4
8,6
|
|
Всього
орних земель
Всього зернових
В
т.ч.: кукурудзи у зерновій групі
|
4125
2383
900
|
100
57,7
37,8
|
|
Усього пропашних
|
1552
|
37,6
|
Додаток 6
Додаток 7
Додаток 8
Село Ганно-Опанлинка на фрагменті топографічної
карти
Додаток 9
Додаток 10
Додаток 11
Додаток 12
Додаток 13
|
Список використаних джерел та
література
1. Булава Л. М.
Фізична географія України. 8клас:Підручник для загальноосвіт. навч. закл.- Х.: АН ГРО
плюс, 2008.
2. Довгань Г.Д. Я обираю
географію! / - Х.: Вид. група «Основа» , 2010.
3. Країни світу: Для дітей
середнього шкільного віку / Авт - упорядники В. М. Скляренко , В. В. Мирошнікова,
А.С. Шуклінова, М. О. Панкова; Худож.- оформлювач Л.Д. Киркач-Осипова.- Харків:
Фоліо, 2007.
4. Матеріали агрохімічного
обстеження грунтів ТОВ «Агрофірма Шевченко» Приазовського р-ну Запорізької
області. Запорізький державний проектно-технологічний центр охорони родючості
грунтів і якості продукції, 2011.
5. Приазовский район . Истрория края в
поколениях. – Мелитополь, 2008.
6. Приазовский район. История
края в поколениях. – Мелитополь: ООО «Издательский дом Мелитопольской городской
типографии», 2013.
7. Почвенный план и картограммы рекомендаций по повышению
плодородия почв сельхозартели им. Шевченко Ново-Васильевского района
Запорожской области. МСХ – УССР. Запорожская областная государственная
сельскохозяйственная опытная станция, 1961.
8. Почвы сельхозартели им. Шевченко Ново-Васильевского
района Запорожской области 1961 МСХ-УССР. Запорожская областная государственная
сельскохозяйственная опытная станция. - Запорожье, 1960.
9 . Пугач Р. П., Кравченко Ж. Б. Географія
рідного краю. Учбовий посібник для учнів. - Запоріжжя: Просвіта, 1999.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)